WOMEN'S PLANS - журнал для жінок

Найочевидніші неприємності від молочниці всім відомі: абсолютно нестерпний свербіж, печіння, сирні виділення, набряклість. Всі ці симптоми характерні для гострої форми молочниці, і коли вона трапляється, жінка, не зволікаючи, біжить в аптеку, щоб позбавитися напасті.

Однак нерідко широко розрекламовані засоби усувають лише яскраво виражені симптоми, але не саме захворювання, що може призвести до його хронічних форм. Давайте розбиратися, чому цього в жодному разі не можна допускати.
Покладаючись на поради фармацевта, жінка купує широко розрекламовані препарати, і таким чином цілком може надати своєму організму ведмежу послугу. Найчастіше такий вибір засобу або неправильне його застосування призводить до того, що основні симптоми молочниці пропадають, але захворювання не зникає, а просто переходить у менш помітну хронічну форму.

Вона не дає такої жахливої ​​картини, не так сильно турбує, і з нею багато хто живе, вважаючи це чи не нормою. Так, є сухість у піхву, так, є дискомфорт, є неприємні відчуття під час близькості, але, загалом, все це терпимо, доки не станеться новий напад гострої молочниці.

І тут знову все йде по колу: лікування невідповідними препаратами, переривання курсу на середині, коли симптоми пройшли, і знову млява хронічна безпросвітність. Адже це дуже шкідливо – ось так постійно носити в собі тліюче вогнище молочниці, тому що грибки, які її викликають – серйозний ворог нашого здоров’я!

Наслідки хронічної молочниці
Постійна активність в організмі грибків роду кандида призводить до різноманітних негативних наслідків.

Тривале мляве запалення слизової оболонки піхви може піти «вгору» і поширитися на органи малого таза, приводячи до спайкових процесів і, як наслідок, до безпліддя.
Речовини, що виділяються грибками, день за днем ​​пригнічують зростання природної корисної флори, що посилює і без того хворий стан слизової оболонки піхви.
Метаболіти грибків поступово всмоктуються в кров і загальну токсичну дію на організм. Це може спричинити алергічні захворювання: бронхіальну астму, атопічний дерматит, кропив’янку. Крім того, фахівці не виключають і пригнічуючу дію на психіку, внаслідок чого жінки часто бувають у поганому настрої, схильні до нудьги та депресії.
Грибки з інтимної зони можуть заселити анальну ділянку, що призведе до кандидозу кишечника. Кандидоз шлунково-кишкового тракту — це не тільки постійна сверблячка, а й порушення нормальної роботи кишечника, коліт, діареї, дискомфорт.
Кандидоз часто супроводжується розвитком герпесу в ураженій зоні, оскільки імунна система пригнічена.
Низка досліджень останніх років продемонструвала, що грибки можуть сприяти розвитку онкологічних захворювань. При хронічному кандидозі суттєво зростає ризик розвитку папіломавірусної інфекції шийки матки, що може спричинити появу злоякісного ураження.
Для вагітної жінки небезпека невилікуваної або хронічної молочниці зростає в рази: при попаданні колоній грибка в порожнину матки велика ймовірність інфікування оболонок плода, що може призвести до передчасного виливу навколоплідних вод та переривання вагітності. У важких випадках буває внутрішньоутробне зараження плода. А якщо дотягнути молочницю до пологів, то малюк може підчепити грибок, проходячи по заражених пологових каналах, а це прямий шлях до дисбактеріозу кишечника та великих проблем у новонародженого.

Сідничний нерв – це найбільший нерв нашого організму. Якщо в людини болить сідничний нерв, то це означає, що в неї розвинувся ішіас. Ішіас (або защемлення сідничного нерва) проявляється болем різного ступеня в попереково-крижової області або в сідниці, поширюючись на всю задню поверхню стегна, гомілки та стопи. Від болю може страждати і одна нога, і одразу обидві. У деяких випадках болі при ішіасі може не бути, а можуть бути такі неприємні відчуття, як печіння, поколювання, біль, що стріляє, оніміння. Але дуже часто, коли болить сідничний нерв, людина не може стояти, сидіти, ходити і навіть спати.

Запалення сідничного нерва – це ураження корінців попереково-хрестового відділу хребта, або, інакше кажучи, місць виходу спинного мозку. Проявляється ішіас болем та порушенням чутливості. Чому відбувається це запалення? Причин може бути багато. Наприклад, травми хребта або його захворювання, переохолодження, важкі фізичні навантаження, інфекції, запалення суглобів, грижа міжхребцевого диска. При запаленні сідничного нерва симптоми проявляються у вигляді болю. За інтенсивністю та характером біль може бути різним: одностороннім або двостороннім. Якщо в попереку немає сильного болю, то людину може турбувати поколювання, печіння, оніміння в області сідничного нерва.

Сідничний нерв: лікування

Лікування ішіасу має відбуватися з урахуванням причини захворювання та його стадії. При гострій стадії хворому зазвичай показано постільний режим. В основному лікарі при затисканні сідничного нерва призначають лікарські препарати (наприклад, ібупрофен, диклофенак, ортофен), призначають фізіотерапевтичні процедури, масаж, гімнастику, водолікування. Також використовуються різні спиртові настоянки (настойка пекучого перцю та настоянка квіток бузку) та народні засоби. З народних засобів найпопулярнішим можна назвати таке: замісити тісто зі склянки борошна та трьох столових ложок меду, зробити коржик і покласти його в область крижів, накривши поліетиленом. Тримати такий коржик потрібно до ранку. Хірургічне втручання проводиться лише тоді, коли біль дуже сильний і ніщо не допомагає його зменшити. Однак проводиться воно тільки в крайніх випадках.

Профілактика ішіасу – що робити, щоб попередити запалення сідничного нерва

Щоб не допустити ішіасу, потрібно зміцнювати м’язи спини. Людина завжди повинна контролювати свою поставу: тримати спину прямо, не горбитися, не сидіти, нахиливши спину вперед. Якщо у вас сидяча робота, то регулярно вставайте та ходіть по приміщенню. Не піднімайте тяжкості, намагайтеся не допускати переохолоджень, робіть вправи для тренування м’язів спини, розтягуйте поперековий відділ хребта. Жінкам, у яких іноді виникають болі у спині, краще не носити взуття на високих підборах. Найголовніше – це вести активний спосіб життя.

Сідничний нерв: гімнастика для зміцнення м’язів

Крім лікарських препаратів, для лікування запалення сідничного нерва вдаються до водолікування, гімнастики, акупунктури, масажу, роблять розтирання. Наприклад, розтирають хребет настоянкою каштана. Готують настоянку так: кінський каштан натирають разом зі шкаралупою, банки заливають 70% спиртом (до країв). Банку закривають та залишають на сонячному місці на 5 днів. Потім настойку додають 1 г камфари (порошок), 1 ч.л. порошку амонію хлориду та очищеної сірки. Настоянку залишають ще на два дні, періодично перевертаючи банку. На 7-й день суміш додають 1 ст.л. скипидару. Суміш для розтирання області сідничного нерва готова. Після розтирання спину потрібно укутати у теплий шарф. При лікуванні сідничного нерва гімнастика дуже ефективна. Вона покращує кровопостачання нерва, попереджає розвиток спайок та готує людину до можливості знову вести повноцінне життя. Проте гімнастику має призначати лише лікар. Дуже корисно при ішіас приймати сонячні ванни і купатися в теплу погоду, після чого рекомендовано робити енергійне сухе розтирання тіла.

Так, коли болить сідничний нерв, коли біль найгостріший, нога має бути в повному спокої, тому хворому на кілька днів необхідний постільний режим. Під хвору ногу можна покласти подушку і ногу злегка зігнути в коліні. Якщо тепло полегшує біль, то на поперек покласти грілку. Після одужання не можна піднімати тяжкості, бігати, стрибати, кататися велосипедом. Категорично заборонено сидіти на камені, ходити босими ногами холодною підлогою, лежати на сирій землі, переохолоджуватися. Тобто ноги та поперек завжди повинні бути в теплі. Купатися в річці та морі можна, тільки якщо температура води більша за 20 градусів. Не слід перебувати довгий час в одному положенні. Якщо у вас сидяча робота, то робіть перерву, вставайте, ходіть по приміщенню. Влітку під час пляжного відпочинку ногу можна гріти у піску, на сонці. А ось спиртні напої вживати не рекомендується.

Висока температура тіла – не рідкість. Вона зазвичай лякає нас, і ми або кидаємося за допомогою до медиків, або з усіх сил намагаємося знизити її самостійно. Однак висока температура у дорослого до певного свого значення зовсім не є чимось небезпечним для життя, і поспішати її не варто збивати. Навпаки, підвищення температури може свідчити про ефективну роботу імунної системи, а цей факт не може не тішити. Як визначити, коли це підвищення має викликати надмірну тривогу, а коли – ні?

Причини високої температури
Висока температура у маленької дитини набагато небезпечніша, ніж висока температура у дорослих – імунна система малюків ще тільки формується, і вона поки не може нормально реагувати на якісь негативні зовнішні впливи. Що стосується високої температури у дорослих, то тут справи трохи інакші. Механізм роботи імунітету дорослої людини налагоджений, тому він здатний контролювати всі процеси, що відбуваються в організмі, і «включати» певні показники його стану відповідно до змін, що відбуваються в цьому організмі.

Чому буває висока температура у дорослої людини? Причин цього досить багато. Температура може підніматися через наявність в організмі бактеріальних та вірусних інфекцій, алергій, запальних процесів у тканинах та суглобах, під дією природних гормонів, при інфарктах, кровотечах тощо. У будь-якому випадку, висока температура сама по собі не є якимось захворюванням, а є показником реакції імунної системи на якесь порушення.

Загалом, медики вважають, що підвищення температури тіла – сприятливий фактор, що свідчить про здатність організму протистояти руйнівній дії тих чи інших агресивних факторів. Висока температура вбиває багато вірусів і не дає їм повноцінно розмножуватися і прискорює процес синтезу інтерферону, який суттєво зміцнює наш імунітет. Таким чином, за нормального функціонування імунної системи висока температура є показником хорошого потенціалу здоров’я дорослої людини. Якщо ж є явні свідчення ослаблення імунної системи внаслідок віку, прийому якихось препаратів, операцій, лікування хіміотерапією та іншого, підвищення температури вже має розглядатися, як щось, надзвичайне.

В інших випадках висока температура, значення якої ледве перевершило 38º С, ще не є приводом для термінового виклику лікаря. Викликати його слід, коли температура тіла підніметься вище за 39,5ºС. Якщо ж вона підскочила до 41ºС, за допомогою медиків потрібно звертатися негайно – за такого рівня температурних показників можуть початися судоми. А після того, як ртутний стовпчик на шкалі термометра досяг критичної цифри 42, дуже швидко відбуваються незворотні ушкодження функцій мозку, і присутність лікарів тоді стає питанням життя і смерті. Однак температура у дорослих дуже рідко сягає такого рівня. Принаймні при інфекційних захворюваннях такого зазвичай не відбувається.

Як збити високу температуру
Звичайно, переносити високу температуру досить важко, проте, як ми вже з’ясували, збивати її слід лише в крайніх випадках. Як збити високу температуру найдоступнішими способами? Перш, ніж застосовувати всілякі жарознижувальні засоби, треба постаратися охолонути. Насамперед, слід пити якнайбільше рідини – її кількість в організмі, при підвищенні температури, значно знижується, що викликає зневоднення. А зневоднення, своєю чергою, веде до подальшого підвищення температури. Пити можна соки, мінеральну воду, чай, – все, що завгодно, аби це максимально нормалізувало водний баланс організму. Дуже гарний у цьому відношенні гарячий чай або морс з медом, лимоном, малиною та смородиною. Якщо після того, як він випить, на лобі хворої людини виступає піт, значить, температура почала падати.

Однак цього буває недостатньо, щоб ртутний стовпчик через якийсь час знову не поліз нагору. У цьому випадку хворого, повністю роздягнувши, можна розтерти горілкою, спиртом або одеколоном і деякий час після цього не накривати ковдрою і не одягати. Він, звичайно ж, замерзне, але боятися цього не слід. Такий метод зниження температури дуже ефективний і безпечний – він вже давно і успішно застосовується в багатьох клініках.

Ще один хороший спосіб зниження температури – клізма, наповнена розчином із порошку жарознижувального засобу та половиною склянки кип’яченої води. Процедура ця дещо неприємна, але це оптимальний та дуже швидкий спосіб зниження високої температури тоді, коли вона тримається дуже довго.

Що стосується жарознижувальних препаратів, то до їх допомоги потрібно звертатися лише у разі нагальної потреби. Вибір їх зараз досить великий, найпопулярнішими і добре зарекомендували себе парацетамол, аспірин і ібупрофен.

Багато людей не задоволені своїм відображенням у дзеркалі, кількістю сантиметрів в обхваті талії, цифрою на терезах або всім цим одразу. У наші дні вже мало тих, хто прагне виглядати «анорексичною фотомоделлю», проте боротьба із зайвими кілограмами залишається для багатьох проблемою номер один.

Давно відома низька ефективність дієт, що виснажують організм. Адже що менше організм отримує, то менше він віддає. І якщо до цього додати нав’язливі мрії про спагетті з соусом і здобних булочках, то людина опиняється в глибокій депресії.

Малоефективними виявилися також надмірні фізичні навантаження, після яких прокидається звірячий апетит, через що кількість сантиметрів на талії тільки додається.

На сьогоднішній день у всьому чітко простежується тенденція повернення до витоків, наближення до природи та кращого її розуміння. І вже достеменно відомо, що будь-яка дія повинна приносити задоволення. Тільки у цьому випадку результат буде відчутним.

Для фігури зокрема й організму загалом дуже корисно рано вставати. І при цьому зовсім не обов’язково відразу вирушати на ненависну ранкову пробіжку. Досить просто прогулятися в парку, насолоджуючись видом, звуками і ароматами природи, що прокидається. Доведено, що ходьба не менш корисна, ніж біг, а за швидкої ходьби калорій спалюється навіть більше, ніж при бігу.

Важливим повсякденним моментом є сніданок. Навіть сидячи на дієті, людина має снідати. Більше того, ранковий прийом їжі має бути не тільки обов’язковим, а й калорійним. Адже нестачу калорій на сніданок доведеться заповнювати щільною вечерею, що звичайно не сприяє зниженню ваги.

Невід’ємною стратегією боротьби за контури фігури є фізичні навантаження. Але це зовсім не означає, що необхідно відвідувати тренажерні зали і фітнес-центри. Для початку досить лише частіше ходити пішки протягом дня, наскільки можна, менше користуватися ліфтом.

Можливо, варто також відмовитися від велотренажера та придбати велосипед? Адже рух на свіжому повітрі у поєднанні з постійною концентрацією уваги на дорожній обстановці, а не на кількості спалених калорій, мають позитивний вплив на моральний та фізичний стан організму.

Хорошим фізичним навантаженням та способом зняття стресу є спілкування та прогулянки з чотирилапим домашнім улюбленцем, а також робота в саду чи городі. Грайте у спортивні ігри не заради схуднення, а заради задоволення, запишіться на курси сальси, бачати чи аргентинського танго. Загалом, живіть повним життям та худніть із задоволенням!

Стереотип про неможливість поєднання корисного з приємним у процесі схуднення або зміцнення здоров’я спростовує аквафітнес – один із найнадійніших способів схуднути. Аквафітнес є порятунком для тих, хто не може чи не хоче займатись у залі.

Займатися аквафітнесом можуть усі: молоді та спортивні, літні та не дуже здорові, і навіть майбутні мами. Це фітнес для тих, хто прагне зміцнити м’язи, позбутися зайвих кілограмів та поповнити свій організм енергією. Фахівці наголошують на особливій ефективності занять у воді: її опір змушує докладати більше зусиль для кожного руху. Ще одна велика перевага аквафітнесу – це його безпека, тому що через зниження ваги тіла у воді основне навантаження приймається м’язами, а не скелетом.

Аквафітнес чудово підходить не лише жінкам, а й чоловікам: чудове кардіотренування в комплексі із силовими вправами відмінно замінює тренажерний зал. Силові тренінги та спеціальні комплекси вправ чудово тренують витривалість, розвивають м’язи та зміцнюють організм.

Займатися аквафітнесом, як будь-яким іншим спортом, бажано регулярно. Ні для кого не секрет, що навіть кілька годин на тиждень занять фізичними вправами – це чудова турбота про здоров’я та завжди чудовий настрій. Для досягнення найбільшого ефекту бажано відвідувати не менше двох-трьох занять на тиждень.

Заняття аквафітнес проходить під звуки запальної музики, воно може зрівнятися з латиноамериканським водним карнавалом. Перше тренування дасть вам відчути приємну втому після фізичного навантаження, через місяць буде освоєно правильну техніку вправ, що дуже потрібно для досягнення позитивного результату, а через три місяці занять буде потрібно заміна купальника на менший розмір.

Додатковий плюс таких занять – це масаж від найкращого у світі масажиста, яким є вода. Тіло отримує незрівнянний ні з чим тонус, а здоров’я додається просто на очах.

Заняття аквафітнесом приносять масу задоволення та користі.